Мої думки

Вона вже втомилась.
Втомилась від всього життєвого бруду.
Від всього злого люду.
Ніхто її не зрозуміє.
Часом від музики меланхоліє.
Від неї позитивом віє.
Хоч часом буває трохи цинічна.
Але душі вона ніжна й романтична.
Вона думає віршами.
Й не живе правилами.
Новий рік та ялинка уві сні.
Золоті листя падають в вікні.
Коханням та мріями живе.
По мріям, немов у човні пливе.

Знає, що кохає

Вона сумує.
О сьомій ранку ці слова йому римує.
У вікно автомобіля дивиться.
Хлопцеві гадає якась провидиця.
Він теж сумує напевно.
Та смс вона йому пише даремно.
Бо відповіді все немає.
Але знає, що кохає.
Й небо здається зовсім так близько.
Пише смс мов любовні записки.
День минув, другий, третій.
Відповіді все немає.
Але знає, що кохає.
З її волосям грається вітер.
Так багато значать 10 літер.
Я тебе кохаю.
Здається звичайні слова.
Але так рідко їх чує вона.

Коли кохає

Час немов свічка згорає,
Коли кохає.
День за днем летить.
Тиждень за тижднем біжить.
Ні про, що не пам"ятає.
Просто її серце кохає.
Ці строки душею написані
І подумки йому відіслані.

Кохання

Кохання.
А що це таке?
Це радість й біль.
Це щастя й горе.
Небо щастя
Й сліз море.
Це посмішки щирі.
Його очі милі.
Це все твоє життя.
Це про все забуття.

До безтями закохана

Вона до безтями закохана.
Його увагою сполохана.
Здається він теж її кохає.
А вона в його посмішку поринає.
Ходять і оден на одного дивляться,
Ніяк не можуть освічиться.
Пройшов вже місяць, як вона його покохала.
С кожним днем все сильніше
В його очі поринала.
Так хотіла три слова головних сказати.
І на все життя покохати.
Але знову не зважилась вона.
І ось зараз сидить одна.
Про нього гадає,
Цього вірша йому подумки відсилає

Музыка

Наушники в уши.
Свой мир я разрушил.
Мне некуда деться от этих илюзий.
Бывает хорошо,
Бывает тяжело.
Но музыка развеселит,
Тишиною полонит.
Музыка - это жизнь моя.
Музыка - это воля моя!