До безтями закохана

Вона до безтями закохана.
Його увагою сполохана.
Здається він теж її кохає.
А вона в його посмішку поринає.
Ходять і оден на одного дивляться,
Ніяк не можуть освічиться.
Пройшов вже місяць, як вона його покохала.
С кожним днем все сильніше
В його очі поринала.
Так хотіла три слова головних сказати.
І на все життя покохати.
Але знову не зважилась вона.
І ось зараз сидить одна.
Про нього гадає,
Цього вірша йому подумки відсилає