Возможно продолжение прошлого стиха
_________________________________
Я посміхнуся хмарам.
Ось і сонце вийде незабаром.
Я посміхнуся і йому.
Я посміхнуся назустріч йдущому коту.
Я і дощу посміхнуся.
І з хмари не зірвуся.
Я з неї світу посміхнуся.
Я посміхнуся перехожим.
Один на одного не схожим.
Я і тобі посміхнуся.
Але тут я проснуся.
Очі відкрию.
І зомлію.
Життя – це зовсім не картинка з кінофільму.
І здається тут ти не будеш вільний.
Будеш кріпаком долі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий